Шкільне методичне об’єднання – школа становлення й удосконалення педагогічної майстерності вчителя
Методоб'єднання вчителів філології очолює
вчитель української мови та літератури Данилова Н.О.
До даного об'єднання входять:
Данилова Н.О. - учитель української мови та літератури
Крот В.Г.- учитель української.мови та літератури
Дмитрук О.А.– увчитель української .мови та.літератури
Мульченко В.В. - учитель української. мови та літератури
Кузьменко О.К. - учитель української мови та літератури
Кузьменко О.К. - учитель української мови та літератури
Куватова Л.М – учитель російської мови та світової літератури
Соколова О.Ф. - учитель російської мови та світової літератури
Фокіна С.А. - учитель історії та права
Соколова О.Ф. - учитель російської мови та світової літератури
Фокіна С.А. - учитель історії та права
Викладання
української мови та літератури, російської мови та світової літератури, історії та права в загальноосвітніх навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році здійснюватиметься
в межах реалізації основних положень Конституції України, Законів України «Про
освіту», «Про засади державної мовної політики», Декларації прав
національностей від листопада 1991 р. № 1771-XII, Державної національної
програми «Освіта» (Україна XXI століття), Національної доктрини розвитку освіти
України у XXI столітті, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин,
Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, Концепції державної мовної
політики, схваленої Указом Президента України від 15 лютого 2010 року №
161/2010 та Концепції літературної освіти (наказ Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України від 26.01.2011 № 58 «Про затвердження Концепції
літературної освіти ») та нового Державного стандарту.
Основні завдання, над якими працює методоб’єднання:
- Реалізація Державних освітніх стандартів і впровадження інноваційних технологій у роботі.
- Активізація роботи по виконанню положень програми «Обдарована дитина».
- Створення умов для розкриття духовного і творчого потенціалу учнів.
- Формування вміння і бажання вчитися.
- Формування комунікативних умінь і навичок.
- Розвиток пізнавальних інтересів учнів.
- Традиції і новаторство у навчально – виховному процесі.
- Розвиток інтелектуально – творчих задатків.
- Здійснення нових підходів до організації навчання й виховання.
Проблеми, над якими працюють
учителі методоб’єднання
Методична проблема: удосконалення уроків української мови та літератури, світової літератури, історії шляхом особистісно орієнтованої системи навчання; творчий розвиток особистості; запровадження нестандартних уроків; постійний пошук підвищення ефективності уроків.
Виховна проблема: диференціювання навчально – виховного процесу для розкриття особистості кожного учня, його здібностей і талантів; створення оптимальних умов для розвитку та саморозвитку особистості учня, спрямованих на поліпшення розумових та фізичних можливостей, оволодіння знаннями з основ наук.
Заходи по вивченню та підвищенню рівня знань, умінь, навичок учнів:
1. Використовувати у своїй роботі розроблені методики вивчення і визначення психолого – педагогічних , медико – фізіологічних особливостей особистості.
2. Використовувати у роботі інтерактивні форми навчання.
3. Проводити на уроках індивідуальну та диференційовану роботу зі слабкими учнями.
4. Організовувати навчання як процес пізнання оточуючого світу і себе.
5. Оптимально урізноманітнювати методику навчальних занять, вдумливо практикуючи нестандартність їх форм і змісту.
6. Систематично знайомити учнів з народними mрадиціями, культурою українського народу.
7. Проводити позакласну роботу з учнями.
"Компетентнісно спрямована літературна освіта: стан, проблеми, перспективи"
25 жовтня 2011р. у м.Бердянську в рамках методичного проекту "Дитина читає - Україна процвітає!", автором якого є Скиртач Н.В., завідувач ММК, відбулася педагогічна конференція "Компетентнісно спрямована літературна освіта: стан, проблеми, перспективи".
Присутніми були учителі української й російської мови та світової літератури. Під час конференції обговорювались важливі питання, які хвилюють учителів української та світової літератури. Головна проблема, яку намагались вирішити вчителі - як повернути інтерес сучасних школярів до читання? Як зацікавити дітей літературою?
Важко переоцінити роль читання в розвитку і становленні особи дитини. Читання - це найважливіший спосіб засвоєння інформації, культурної спадщини минулого і сьогодення, формування моральних якостей. На жаль, у всьому світі спостерігається тенденція зниження інтересу до читання. Це обумовлено бурхливим розвитком електронних засобів масової інформації та індустрії розваг, які витісняють книги з пріоритетів дитини.
У суспільстві немає "моди" на читання, воно давно перестало вважатися у молоді престижним і приємним проведенням часу.
Така тенденція не може не позначатися на інтелектуальних здібностях наших дітей. В цілому для країни серйозною проблемою стає рівень культури і грамотності населення, що знижується, падіння моральних засад, загальна мовна неписьменність. Школярі стали повільніше читати, у них не розвивається навичка швидкісного читання, така необхідна в наше переобтяжене інформацією століття. В результаті діти не встигають завоювати шкільну програму, знижується успішність навчання.
На жаль, сьогодні доводиться констатувати невтішний факт: покоління, що не читає, вже виросло, і ми повинні приймати це як даність. Змінити це неможливо в силах. Але коригувати - - потрібно та необхідно. Завдання школи - показувати дітям привабливість і користь читання, популяризувати читання як один із видів отримання інформації і цікаву форму проведення дозвілля, здатну змагатися з найсучаснішими засобами мас-медіа.
У кожного учителя-словесника є значний і доступний резерв можливостей зацікавити літературою як учбовим предметом, а головне - повернути інтерес до читання.
Учителі Бердянської багатопрофільної гімназії №2 брали участь в конференції та висвітлювали питання "Як зробити сучасний урок літератури цікавим та змістовним?"
Так, Данилова Н.О., учитель української мови та літератури, у своєму виступі зазначила, що основне завдання сучасної літературної освіти – формування уважного читача з добре розвиненими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки.
Шляхів підвищення інтересу школярів до вивчення літератури дуже багато: спектаклі, салони, літературні вечори, походи, екскурсії, пов'язані з життям і творчістю класиків.
Як показує практика, далеко не все нове прогресивне. Прогресивно лише те, що ефективно.
Ефективність сучасного компетентнісного уроку ґрунтується на широкій реалізації зв'язку з життям, на застосуванні нових форм навчання. Діяльність кожного учителя має бути зв'язана з творчим підходом. Учитель як вірний друг і добрий наставник передусім повинен пробудити в дитині бажання пізнавати, шукати і експериментувати. А для цього недостатньо переказати учням параграф підручника або змусити їх визубрити усі наявні в нім правила.
Занурення у світ знань має відбуватися при активній участі дитини. Саме учень повинен шукати, пробувати і помилятися. Тільки тоді можна досягти позитивного результату, тобто сприяти становленню гармонійної, усебічно розвиненої, компетентної особистості, готової до будь-яких несподіванок.
Проте не можна відкидати й класичні засади уроку, адже лише поєднання традиційних та інноваційних методик у процесі формування читацької компетенції школярів сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, формує свідоме ставлення до нього, допомагає поглибленому сприйняттю художнього твору, розвиває в учнів навички критичного мислення, спілкування, творчого пошуку.
Отож, уміти читати, бути читачем – це високе мистецтво, і йому потрібно наполегливо вчитися. А формувати читача – це спільна справа, і її можна успішно вирішити тільки спільними зусиллями науки, педагога, учня…
Мульченко В.В., учитель української мови та літератури, розповіла про те, що для того, щоб зацікавити учнів літературними творами, прилучити їх до читання, підвищити інтелектуальний та культурний рівень учителю потрібно використовувати на уроці різноманітний ігровий матеріал, долучаючись до інтерактивних методів і прийомів. Наприклад, вчителю доречно буде використовувати кросворди, ребуси, головоломки, чайнворди на кожному уроці літератури,аудіо-композиції поетичних творів, проводити відео-уроки.
Крім традиційних форм розвитку зв’язного мовлення (твір, переказ, письмова відповідь на запитання,твір-мініатюра, реферат) впроваджувати нетрадиційні (літературний диктант, контрольна робота за індивідуальними картками, тестування, опис картини). Дуже цікавим для учнів 5-6 класів є також і інсценування окремих епізодів або розігрування діалогів з прочитаних художніх творів.
Дитяча свідомість дуже вразлива в цьому віці. Література для учня 5-6 класів повинна стати захоплюючою мандрівкою у часі, у світі казок, чудес, міфів, легенд, подій історичного минулого. Кожний художній твір,що є в програмі 5-6 класів, своїм змістом вже вчить дитину любити рідний край, природу; поважати батьків, дорослих; цінувати дружбу, вірність; критично ставитись до людських вад (брехня, ледарство, підступність, хвалькуватість та ін.).
Тому велика роль учителя полягає в тому, як надалі будуть формуватися літературні смаки в учнів, яке місце в житті підростаючого покоління займе художня література.
Куватова Л.М., учитель російської мови та світової літератури, звернула увагу вчителів на використання такої інтерактивної рольової гри, як створення реклами за прочитаним твором. Це поліфункціональний вид роботи, що сприяє розвитку таких якостей, як добра пам’ять, кмітливість, охайність, уважність, винахідливість, уміння логічно мислити, комбінувати. Причому робиться це не нав’язливо, а у захоплюючій формі. Цей вид роботи може бути проведений як у середніх, так і у старших класах.
Ще одною із найпоширеніших інтерактивних форм роботи при вивченні літератури - є семінар. Це така форма проведення занять, яка сприяє формуванню в учнів навичок самостійної роботи з науковими джерелами, дозволяє оптимально враховувати індивідуальні здібності й нахили учнів.
Протягом такого уроку-семінару учні наводять міркування (докази, антидокази), які стають формами відстоювання позицій, поглядів.
Протягом уроку-семінару учні вчаться точно формулювати свою точку зору, логічно розмірковувати, добирати докази, керувати своїми емоціями, бути толерантними до позиції інших.
Крот В.Г., учитель української мови та літератури, наголосила на користі проектного навчання як альтернативної технології, яка протиставляється класно- урочній системі, при якій не даються готові знання, а використовується технологія захисту індивідуальних проектів. Проектне навчання є непрямим, і тут цінний не тільки результат, але в більшій мірі сам процес.
Ефективність застосування проектної діяльності полягає в тому, що:
1) відбувається розвиток творчого мислення як обов'язкової умови реалізації проектної діяльності;
2) якісно змінюється роль педагога: усувається його домінуюча роль в процесі присвоєння знань і досвіду, йому доводиться не тільки і не стільки навчати, скільки допомагати дитині вчитися, направляти її пізнавальну діяльність;
3) вводяться елементи дослідницької діяльності;
4) формуються особистісні якості вихованців, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально;
5) відбувається включення вихованців у «добування знань» та їх логічне застосування (формуються особистісні якості - здатність до рефлексії та самооцінки, вміння робити вибір і осмислювати як наслідки цього вибору, так і результати власної діяльності).
Сучасне життя висуває необхідність творчого підходу до уроку літератури та до всього процесу навчання. Компаративістика відкриває широкі горизонти в процесі навчання та виховання сучасних школярів, розширення їхнього світогляду, формування цілісного світобачення.
Метою шкільного компаративного аналізу є не тільки знаходження у творі відповідностей і відмінностей, тобто здійснення порівняння заради порівняння, а й необхідність формування гуманістичного світогляду учнів, шанобливого ставлення до чужинців.
Найефективнішими з огляду на розвиток навичок мислення, пізнавальної діяльності учнів та навичок до самостійної дослідницької діяльності є засоби, які проектуються та розробляються самими учнями при вивченні навчального матеріалу. Викладачі відзначають високий рівень мотивації учнів до навчання у випадках, коли учням надається можливість за допомогою інформаційних технологій представляти результати цікавого для них навчального проекту, що виконувався під керівництвом вчителя.
Виступ супроводжувався презентацією, яка наглядно демонструвала доцільність застосування тих форм і методів роботи на уроках літератури, які використовують учителі нашої гімназії, щоб зробити сучасний урок літератури цікавим і змістовним.
3. Проводити на уроках індивідуальну та диференційовану роботу зі слабкими учнями.
4. Організовувати навчання як процес пізнання оточуючого світу і себе.
5. Оптимально урізноманітнювати методику навчальних занять, вдумливо практикуючи нестандартність їх форм і змісту.
6. Систематично знайомити учнів з народними mрадиціями, культурою українського народу.
7. Проводити позакласну роботу з учнями.
Педагогічна конференція
"Компетентнісно спрямована літературна освіта: стан, проблеми, перспективи" 25 жовтня 2011р. у м.Бердянську в рамках методичного проекту "Дитина читає - Україна процвітає!", автором якого є Скиртач Н.В., завідувач ММК, відбулася педагогічна конференція "Компетентнісно спрямована літературна освіта: стан, проблеми, перспективи".
Присутніми були учителі української й російської мови та світової літератури. Під час конференції обговорювались важливі питання, які хвилюють учителів української та світової літератури. Головна проблема, яку намагались вирішити вчителі - як повернути інтерес сучасних школярів до читання? Як зацікавити дітей літературою?
Важко переоцінити роль читання в розвитку і становленні особи дитини. Читання - це найважливіший спосіб засвоєння інформації, культурної спадщини минулого і сьогодення, формування моральних якостей. На жаль, у всьому світі спостерігається тенденція зниження інтересу до читання. Це обумовлено бурхливим розвитком електронних засобів масової інформації та індустрії розваг, які витісняють книги з пріоритетів дитини.
У суспільстві немає "моди" на читання, воно давно перестало вважатися у молоді престижним і приємним проведенням часу.
Така тенденція не може не позначатися на інтелектуальних здібностях наших дітей. В цілому для країни серйозною проблемою стає рівень культури і грамотності населення, що знижується, падіння моральних засад, загальна мовна неписьменність. Школярі стали повільніше читати, у них не розвивається навичка швидкісного читання, така необхідна в наше переобтяжене інформацією століття. В результаті діти не встигають завоювати шкільну програму, знижується успішність навчання.
На жаль, сьогодні доводиться констатувати невтішний факт: покоління, що не читає, вже виросло, і ми повинні приймати це як даність. Змінити це неможливо в силах. Але коригувати - - потрібно та необхідно. Завдання школи - показувати дітям привабливість і користь читання, популяризувати читання як один із видів отримання інформації і цікаву форму проведення дозвілля, здатну змагатися з найсучаснішими засобами мас-медіа.
У кожного учителя-словесника є значний і доступний резерв можливостей зацікавити літературою як учбовим предметом, а головне - повернути інтерес до читання.
Учителі Бердянської багатопрофільної гімназії №2 брали участь в конференції та висвітлювали питання "Як зробити сучасний урок літератури цікавим та змістовним?"
Так, Данилова Н.О., учитель української мови та літератури, у своєму виступі зазначила, що основне завдання сучасної літературної освіти – формування уважного читача з добре розвиненими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки.
Шляхів підвищення інтересу школярів до вивчення літератури дуже багато: спектаклі, салони, літературні вечори, походи, екскурсії, пов'язані з життям і творчістю класиків.
Як показує практика, далеко не все нове прогресивне. Прогресивно лише те, що ефективно.
Ефективність сучасного компетентнісного уроку ґрунтується на широкій реалізації зв'язку з життям, на застосуванні нових форм навчання. Діяльність кожного учителя має бути зв'язана з творчим підходом. Учитель як вірний друг і добрий наставник передусім повинен пробудити в дитині бажання пізнавати, шукати і експериментувати. А для цього недостатньо переказати учням параграф підручника або змусити їх визубрити усі наявні в нім правила.
Занурення у світ знань має відбуватися при активній участі дитини. Саме учень повинен шукати, пробувати і помилятися. Тільки тоді можна досягти позитивного результату, тобто сприяти становленню гармонійної, усебічно розвиненої, компетентної особистості, готової до будь-яких несподіванок.
Проте не можна відкидати й класичні засади уроку, адже лише поєднання традиційних та інноваційних методик у процесі формування читацької компетенції школярів сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, формує свідоме ставлення до нього, допомагає поглибленому сприйняттю художнього твору, розвиває в учнів навички критичного мислення, спілкування, творчого пошуку.
Отож, уміти читати, бути читачем – це високе мистецтво, і йому потрібно наполегливо вчитися. А формувати читача – це спільна справа, і її можна успішно вирішити тільки спільними зусиллями науки, педагога, учня…
Крім традиційних форм розвитку зв’язного мовлення (твір, переказ, письмова відповідь на запитання,твір-мініатюра, реферат) впроваджувати нетрадиційні (літературний диктант, контрольна робота за індивідуальними картками, тестування, опис картини). Дуже цікавим для учнів 5-6 класів є також і інсценування окремих епізодів або розігрування діалогів з прочитаних художніх творів.
Дитяча свідомість дуже вразлива в цьому віці. Література для учня 5-6 класів повинна стати захоплюючою мандрівкою у часі, у світі казок, чудес, міфів, легенд, подій історичного минулого. Кожний художній твір,що є в програмі 5-6 класів, своїм змістом вже вчить дитину любити рідний край, природу; поважати батьків, дорослих; цінувати дружбу, вірність; критично ставитись до людських вад (брехня, ледарство, підступність, хвалькуватість та ін.).
Тому велика роль учителя полягає в тому, як надалі будуть формуватися літературні смаки в учнів, яке місце в житті підростаючого покоління займе художня література.
Куватова Л.М., учитель російської мови та світової літератури, звернула увагу вчителів на використання такої інтерактивної рольової гри, як створення реклами за прочитаним твором. Це поліфункціональний вид роботи, що сприяє розвитку таких якостей, як добра пам’ять, кмітливість, охайність, уважність, винахідливість, уміння логічно мислити, комбінувати. Причому робиться це не нав’язливо, а у захоплюючій формі. Цей вид роботи може бути проведений як у середніх, так і у старших класах.Ще одною із найпоширеніших інтерактивних форм роботи при вивченні літератури - є семінар. Це така форма проведення занять, яка сприяє формуванню в учнів навичок самостійної роботи з науковими джерелами, дозволяє оптимально враховувати індивідуальні здібності й нахили учнів.
Протягом такого уроку-семінару учні наводять міркування (докази, антидокази), які стають формами відстоювання позицій, поглядів.
Протягом уроку-семінару учні вчаться точно формулювати свою точку зору, логічно розмірковувати, добирати докази, керувати своїми емоціями, бути толерантними до позиції інших.
Крот В.Г., учитель української мови та літератури, наголосила на користі проектного навчання як альтернативної технології, яка протиставляється класно- урочній системі, при якій не даються готові знання, а використовується технологія захисту індивідуальних проектів. Проектне навчання є непрямим, і тут цінний не тільки результат, але в більшій мірі сам процес.
Ефективність застосування проектної діяльності полягає в тому, що:
1) відбувається розвиток творчого мислення як обов'язкової умови реалізації проектної діяльності;
2) якісно змінюється роль педагога: усувається його домінуюча роль в процесі присвоєння знань і досвіду, йому доводиться не тільки і не стільки навчати, скільки допомагати дитині вчитися, направляти її пізнавальну діяльність;
3) вводяться елементи дослідницької діяльності;
4) формуються особистісні якості вихованців, які розвиваються лише в діяльності і не можуть бути засвоєні вербально;
5) відбувається включення вихованців у «добування знань» та їх логічне застосування (формуються особистісні якості - здатність до рефлексії та самооцінки, вміння робити вибір і осмислювати як наслідки цього вибору, так і результати власної діяльності).
Сучасне життя висуває необхідність творчого підходу до уроку літератури та до всього процесу навчання. Компаративістика відкриває широкі горизонти в процесі навчання та виховання сучасних школярів, розширення їхнього світогляду, формування цілісного світобачення.
Метою шкільного компаративного аналізу є не тільки знаходження у творі відповідностей і відмінностей, тобто здійснення порівняння заради порівняння, а й необхідність формування гуманістичного світогляду учнів, шанобливого ставлення до чужинців.
Найефективнішими з огляду на розвиток навичок мислення, пізнавальної діяльності учнів та навичок до самостійної дослідницької діяльності є засоби, які проектуються та розробляються самими учнями при вивченні навчального матеріалу. Викладачі відзначають високий рівень мотивації учнів до навчання у випадках, коли учням надається можливість за допомогою інформаційних технологій представляти результати цікавого для них навчального проекту, що виконувався під керівництвом вчителя.
Виступ супроводжувався презентацією, яка наглядно демонструвала доцільність застосування тих форм і методів роботи на уроках літератури, які використовують учителі нашої гімназії, щоб зробити сучасний урок літератури цікавим і змістовним.
Презентація Як зробити урок літератури цікавим та змістовним
Презентація до засідання МО "Ключові компетентності"
Немає коментарів:
Дописати коментар